"Т.Г. Шевченко – великий син українського народу"
Мета. Розширити знання учнів про життя
і творчість Т.Г. Шевченка. Розвивати мислення,
творчу уяву, активність, працювати над виразністю читання.
Виховувати пошану до героїчного
минулого, любов до свого народу.
Обладнання. Портрет Т.Г. Шевченка, ілюстрації
то творів, малюнки учнів, виставка книг про життя і творчість Т.Г. Шевченка.
Вступне
слово вчителя "Т.Г. Шевченко – великий син українського народу"
1 сторінка
"Життя
і творчість Т.Г. Шевченка"
Навесні, коли тануть сніги
І на рясті заграє веселка,
Повні сил і живої снаги
Ми вшановуєм пам'ять Шевченка
- Т.Г.
Шевченка – великий український народний поет. Життя нашого генія таке
дивне, що слухаючи про нього можна було
б сказати, що це якась легенда, коли б усе те не було правдою.
1-й учень.
Дата 9 березня 1814 року пам’ятна у історії української літератури. Тоді,
темної ночі, перед світанком, у селі Моринцях на Звенигородщині, у хаті
Григорія Шевченка, кріпака пана Енгельгарда, блиснув єдиний на все село вогник:
народилася нова панові кріпацька душа, а Україні – її Великий співець – Тарас
Шевченко.
2-й учень. Не називають її раєм,
Тії хатиночки у гаї
Над чистим ставом край села.
Мене там мати повила
І повиваючи, співала.
Свою нудьгу переливала
В свою дитину… В тім гаю.
У тій хатині у раю
Я бачив пекло… Там неволя,
Робота тяжкая, ніколи
І помолитись не дають.
3-й учень. Безрадісним
було дитинство Тараса. Тяжке кріпацьке життя. Був він і пастухом, і кухарчуком,
і козаком, тобто слугою у пана.
4-й учень. Коли
Тарас був юнаком забрав його пан, як свого слугу, а ж у Петербург: Знущався над
ним і над його талантом художника. Ось як згадує Т.Г. Шевченко про своє
дитинство.
5-й учень. Мені тринадцятий минало.
Я пас ягнята за селом.
Чи то так сонечко сіяло.
Чи так мені чого було?
Мені так любо, любо стало.
6-й учень. У
9 років Тарас залишився без матері, зазнав тяжких знущань лихої мачухи. Коли
хлопчику було 11 помер батько.
7-й учень. Тарас
Григорович Шевченко прожив усього 47 років, із яких 24 роки був у кріпацтві, 10
років мучився у солдатській неволі на засланні і всього 13 років був вільною
людиною. 13 років волі.
8-й учень. Ще
з дитинства Т.Г. Шевченка тягло малювання. Крейдою чи вуглинкою змальовував
усе, що бачив. Та саме тут пощастило Шевченкові – його талант до малювання
помітили видатні художники.
9-й учень. Т.Г.
Шевченко перебував у кріпацькій неволі. Художники зібрали 2500 карбованців і
викупили його. Саме вони допомогли Шевченкові звільнитися від кріпацької неволі
та відкрили перед ним шлях до науки та мистецтва.
На все життя він зберіг у серці
любов до благородних діячів російської та української культури, що вирвали його
з кріпацького пекла.
10-й учень.
Т.Г. Шевченко навчається у Академії мистецтв, читає твори російських поетів О.
Пушкіна, Ю. Лермонтова, М. Некрасова.
У цей час він все більше
задумується над гіркою долею рідного краю. Над безправним становищем
покріпаченого люду.
11-й учень. Гнів на жорстоке панство, жаль та біль від споглядання мук – все це
виливалося на папері у хвилюючих поетичних рядках.
Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами!
Нащо стали на папері
Сумними рядками?
12-й учень. Його славні твори кликали
до боротьби за волю. Мріяв поет про прекрасне майбутнє трудящого люду, але
добре знав, що за це треба боротися.
13-й учень. … Вставайте, кайдани, порвіте.
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте. –
закликав поет.
14-й учень. За сміливі заклики,
вільнодумні твори царський уряд переслідував і жорстоко карав поета. Найтяжчою
карою була заборона писати і малювати.
15-й учень. Відправили Т.Г. Шевченка на
заслання. Але ні цар, ні жандарми не змогли заглушити могутній голос великого
поета, який писав вірші.
16-й учень. У 1861 році на Україну
страшним громом, чорною хмарою печалі прилетіла сумна звістка – у Петербурзі 10
березня перестало битися серце великого поета.
Вчитель. Поховали Т.Г. Шевченка в
Україні над Дніпром, поблизу Канева. Мрія поета про нове життя здійснилася. Ми
шануємо пам'ять поета волею історії він ніби ототожнений з Україною,
представляє нас, українців, народам світу. Він є нашою гордістю, честю і
славою. І нам і дітям потрібно знати його твори, його життя. Ми називаємо його Кобзарем.
Так поет назвав книгу всього свого життя – "Кобзар". Пам'ять про Т.Г.
Шевченка живе у серцях людських. Його іменем названі вулиці, театри, школи.
Пам’ятники Шевченку стоять у багатьох містах України, у Канаді, Угорщині, США,
Франції, Парагваї, Росії, Білорусії.
2 сторінка
"Поезія Т.Г. Шевченка"
Вчитель. Поезія Т.Г. Шевченка стала
нетлінною частиною духовного буття українського народу. Т.Г. Шевченко для нас –
це не тільки те, що вивчають, а й те чим живуть. З чого черпають сили й надії.
"Тече вода з-під явора", "Садок вишневий коло хати",
"Зоре моя вечірняя", "Заповіт", "Якби ви знали
паничі" та інші. Послухайте ці твори у виконанні учнів 1-4 класів.
Учні
читають напам’ять улюблені вірші.
3 сторінка
Вікторина "З якого твору"
"Затихло
все, тілько дівча
Та соловейко не затих"
("Садок вишневий коло хати")
"Село неначе погоріло,
Неначе люди подуріли"
("І виріс я на чужині")
"Ягня,
здається, веселилось!
І сонце гріло, не пекло!"
("Мені тринадцятий минало")
"Сичі в гаю перекликались,
То ясен раз у раз скрипів."
("Реве та стогне Дніпр широкий")
"А
качечка випливає
З качуром за ними"
("Тече вода з-під явора")
Пишається калинонька,
Явір молодіє
("Тече вода з-під явора")
Вчитель. Проведемо гру "Запитуємо –
відповідаєте"
Учні
заздалегідь підготували питання.
1. Як звали пана у якого був
кріпаком Т.Г. Шевченко?
(Енгельгард)
2. Яким хистом, крім письменства
володів Шевченко?
(малюванням)
3. Завдяки кому Шевченко став
вільним?
(художнику Брюлову)
4. Скільки років був вільним поет?
(13)
5. Де поховано Шевченка, чому саме
там?
6. Які твори стали піснями?
7. В якому селі народився поет?
8. У якому місті помер?
Вчитель. Доповніть рядки.
(Зачитуються рядки віршів тих, що
діти вивчали, читали додатково, готуючись до усного журналу)
4 сторінка
"Твори Т.Г. Шевченка в
малюнках"
Виставка малюнків до творів Т.Г.
Шевченка, підготовлених учнями.
Вчитель. Давайте
доберемо до цих малюнків рядки з віршів.
Епілог
Вчитель. Ось
і перегорнули ми останню сторінку нашого журналу.
Минають віки, стираються написи
на камені, тліють книги, руйнуються будівлі, але слово Шевченка – живе і вічне.
Вивчаймо його, думаймо над його істиною, виконуймо його заповіти, які посилав
він синам свого народу. І серед них найперший і найголовніший:
Свою Україну
любіть,
Любіть її … Во
время люте,
В останню тяжкую
минуту
За неї Господа
моліть.
Коментарі
Дописати коментар